Водні ресурси

Збір i використання води
Згідно з даними статзвітності за формою 2-ТП (водгосп) за 2002р. загальний обсяг забору свіжої води складає 1976,0 млн.м3. У порівнянні з 2001 роком скоротився на 88,0 млн.м3 (4,3%). Слід відмітити, що забір води:
- з поверхневих джерел зменшився на 104,0 млн.м3 (5,5 %) і складає 1788 млн.м3;
- з підземних джерел збільшився на 16,1 млн.м3 (8,5%) і склав 188,1 млн.м3.
Із загального обсягу забраної води обсяг транзитного перекидання води по каналу "Дніпро-Донбас" склав 136,6 млн.м3/рік.
Використання свіжої води в області у звітному році становить 1673 млн.м3. У порівнянні з 2001р. зменшилося на 260,0 млн.м3, при цьому використання води на господарсько-побутові потреби зменшилося на 11,3 млн.м3. Використання на зрошення та на потреби сільськогосподарського водопостачання скоротилося на 0,23 млн.м3 та на 5,7 млн.м3 відповідно, за рахунок жорсткого лімітування електроенергії, а також продовження процесу розпаювання земель.
Кількість води в оборотному водопостачанні зменшилася на 499,0 млн.м3 та складає 4452 млн.м3. В цілому економія свіжої води склала 87,83%, що на 10,2% більше у порівнянні з 2001 роком.
Використання води у системах оборотного, повторно-послідовного водопостачання та безповоротне водокористування наведено у
табл. 5.

Безповоротне водопостачання та втрати води збільшилися на 18,7 млн.м3 за рахунок збільшення споживання води на поповнення втрат води в системах оборотного водопостачання та на потреби риборозведення.
Порівняльний аналіз основних показників забору та використання води на протязі 2000-2002 р.р. надано у
табл. 1.

Данi свідчать про продовження тенденції зменшення в області попиту на воду практично по всім галузям, особливо в промисловості, де відмічено зменшення обсягів використання на 240 млн.м3 (15,8 %).

Скид зворотних вод та забруднюючих речовин
Обсяг водовідведення зменшився на 236 млн.м3 і складає 1447 млн.м3. При цьому скид забруднених стічних вод зменшився на 28,6 млн.м3 або на 4,3%.
Скид неочищених стічних вод зменшився на 12,7 млн.м3, недостатньо очищених стічних вод скоротився на 15,9 млн.м3.
Значно зменшили скид зворотних вод такі підприємства: ВАТ "Нижньодніпровський трубопрокатний завод", "Північний ГЗК" (м.Кривий Ріг), "Центральний ГЗК", НКП "Західне", Придніпровський КСБУ.
Припинили скид забруднених зворотних вод такі підприємства: ВАТ "Гірничошахтна асоціація", ВАТ "Дніпропетровська паперова фабрика", АОЗТ "Завод "Метиз" (м.Дніпродзержинськ), ЗАТ "Екологія" (м.Дніпропетровськ), Південнотрубний завод (м.Нікополь), ВО "Кривбасгідрозахист".
Почали скид забруднених стічних вод 4 водокористувача – ДП "Смоли", ДП ВО "Павлоградський хімічний завод", УЖКГ КДГМК, ШУ КДГМК "Криворіжсталь", ЗАТ "Енергоресурси", ДП "Кривбас-реструктуризація". У водні джерела області продовжують скидати забруднені стічні води в обсязі 636,3 млн.м3/рік 73 водокористувача.
Дані про скид зворотних вод, типи очищення зворотних вод, дані про забруднюючі речовини, що скидаються у поверхневі об’єкти та перелік основних водокористувачів – забруднювачів водних об’єктів наведено у таблицях:
табл. 2, табл. 3, табл. 4 та табл. 6.

 Головні джерела забруднення водних ресурсів
Основними забруднювачами водних об'єктів басейну Днiпра є комунальне господарство: скид в 2002 році склав 396,3 млн.м3, у 2001 році – 402,1 млн.м3, промисловість: 2002 рік – 917,1млн.м3, 2001 рік – 1039,0 млн.м3, сільське господарство: 2002 рік – 131,4 млн.м3, 2001 рік – 216,3 млн.м3.
Найбільшими промисловими об'єктами-забруднювачами є: ДП "ВО Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова", ВАТ "Днiпрошина", "Нижньоднiпровський трубопрокатний завод", "Дніпропетровський металургійний завод iм.Петровського", ЗАТ "Енергоресурси" (м.Нікополь), "Дніпровський металургійний комбінат iм.Дзержинського" (м.Днiпродзержинськ), "Криворізька ТЕС"; КДГМК "Криворіжсталь", ВАТ "Інгулецький ГЗК", Дніпропетровський ВУВКГ, ДХК "Павлоградвугілля" та iн.
(табл. 6.).

Значно впливають на якість води забруднені донні відкладення, які з певних умов можуть стати джерелом вторинного забруднення водних об'єктів важкими металами, органічними сполуками, нафтопродуктами та іншими речовинами.
Негативно позначається на якості природних вод низька ефективність роботи очисних споруд комунального господарства. У 2002 році, за даними 2-ТП (водгосп), обсяг скиду стічних вод, що пройшли очистку на 23-х підприємствах комунального господарства області, склав 396,3 млн.м3 або 27,4% від сумарного водовідведення області. При цьому більше 63,8 % обсягу скиду не відповідає технологічним та екологічним вимогам якості очистки. Каналізаційні мережі в Дніпропетровській області мають 19 міст, 29 селищ міського типу та 18 населених пунктів. Проекти на розширення та реконструкцію каналізаційних очисних споруд м.м.Днiпропетровськ, Днiпродзержинськ, Павлоград реалізуються на в повному обсязі. Очисні споруди перевантажено, методи очистки та доочистки зворотних вод не відповідають екологічним нормативам скиду забруднюючих речовин у поверхневі водойми. В області потужність водопровідних мереж практично у 2 рази перевищує потужність очисних споруд каналізації. Технічний стан 30% водопровідно-каналізаційних комунікацій населених пунктів (дореволюційного та довоєнного будівництва) незадовільний, решта також зношені на 80%, що не відповідає вимогам надійної експлуатації та є причиною аварійних ситуацій з великими втратами питної води та забрудненням навколишнього середовища. Заходи щодо відновлення водопровідно-каналізаційних мереж через відсутність коштів проводяться вкрай повільно, що призводить до подальшого погіршення екологічного стану басейну р.Днiпро.
Крім вказаних джерел забруднення, значна кількість забруднюючих речовин та біогенних елементів надходить у водні об'єкти з території населених пунктів, з поверхневим змивом із сільськогосподарських угідь i тваринницьких комплексів, із забрудненими підземними водами.
Дренажні води зрошувальних систем є додатковим джерелом забруднення водних об'єктів пестицидами, гербіцидами, мінеральними солями.

Якість поверхневих вод
Систематичні спостереження за гідрохімічним станом Дніпра, Самари, Орілі, Мокрої Сури, Інгульця, Саксагані, Жовтої та водосховищ басейнів Дніпра (Дніпродзержинське, Дніпровське), Інгульця (Іскрівське, Карачунівське), Саксагані (Кресівське) проводяться по 32-х показниках 2–4 рази на рік у 44 створах, розташованих в межах населених пунктів в місцях впливу на водойми скидів стічних вод промислових підприємств та комунальних господарств.

р.Дніпро (Дніпродзержинське та Дніпровське водосховища)
Основний вплив на гідрохімічний стан Дніпра та його водосховищ чинять такі підприємства регіону, як відкриті акціонерні товариства "ДніпроАзот", "Дніпровський металургійний комбінат", "Дніпро-вагонмаш", "ДМЗ ім.Петровського", "Дніпропетровський трубний завод", "Нижньодніпровський трубний завод", ВУВКГ м.Дніпропетровська. У зворотних водах цих підприємств вміст завислих речовин, заліза, амонію, нафтопродуктів, біологічних сполук перевищує гранично допустимі концентрації для водойм культурно-побутового водокористування. Крім підприємств–забруднювачів на якість води Дніпра впливають води його притоків – рр.Самара та М.Сура, з якими надходять високомінералізовані шахтні води Західного Донбасу та стічні води підприємств м.Дніпропетровська, що безпосередньо до Дніпра не скидаються.
Спостереження за Дніпром та його водосховищами в межах граничних створів ведеться як в зоні впливу найбільш потужних забруднювачів: відкриті акціонерні товариства "ДМК" (створ №5), "ДМЗ ім.Петровського", "Дніпропетровський трубний завод" (створ №8), "Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (створ №9), "ДніпроАзот"; ВУВКГ м.Дніпропетровськ (створ №12), так і в зоні впливу його притоків – р.Оріль (створ №7), р.Самара (створ №10), та р.М.Сура (створ №12).
За результатами аналітичного контролю Дніпро має невисокий рівень забруднення. Якість його води від Мішуріного Рогу (на вході в область) до гирла М.Сури знаходиться в межах гранично допустимих концентрацій, що встановлені для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування визначаємих показників: рН, розчиненому кисню, сухому залишку, хлоридах, сульфатах, амонію, нітритах, нітратах, кальцію, магнію, цинку, свинцю, АПАР. Середньорічні концентрації фосфатів, заліза, хрому, марганцю, нікелю, кадмію, нафтопродуктів в усіх створах ріки, а кобальту в деяких створах в 1,5 - 6 разів перевищують рибогосподарські ГДК, в той же час залишаючись нижче ГДК для водойм культурно-побутової категорії водокористування.
В 2002 році в Дніпрі відзначається деяке збільшення концентрації важких металів (Cu, Cr, Ni, Co, Cd) та зменшення вмісту нафтопродуктів у порівнянні з 2001роком.

р.Самара
Найбільш характерним забрудненням р.Самара являється висока мінералізація її води, яка обумовлена скидом шахтних вод Донецької області та ДХК "Павлоградвугілля". Високий середньорічний вміст сухого залишку (2241 – 4067 мг/дм3), хлоридів (240 – 947 мг/дм3), сульфатів (789 – 1394 мг/дм3) спостерігається по всій течії ріки від створу на кордоні області до гирла.
Для всіх створів р.Самара характерне високе забруднення води завислими речовинами, свинцем та нафтопродуктами на рівні 1,4 – 2,6 культурно-побутових ГДК. В більшості створів ріки середньорічний вміст фосфатів та важких металів (Fe, Zn, Cr, Mn, Ni, Co, Cd) вище нормативів рибогосподарських ГДК в 1,4-14 разів. В деяких створах Самари відмічається підвищений вміст аміаку (до 2,4 мг/дм3). Лише по незначній кількості показників (нітратах та АПАР) якість води ріки відповідає нормативам ГДК для водойм культурно-побутового та рибогосподарського водокористування. Для більшості створів ріки в 2002 році відмічається підвищення вмісту важких металів за виключенням залізу, цинку та кобальту.

р.Оріль
За результатами спостережень, що проводяться в двох створах ріки, якість її води по ряду показників: хлоридів, сульфатів, амонію сольового, нітритів, нітратів, цинку, свинцю відповідає вимогам, встановленим до водойм рибогосподарського та культурно-побутового водокористування. Вміст БСК5, ХСК, фосфатів, нафтопродуктів, заліза та важких металів (Cr, Mn, Ni, Cd, Co) перевищує нормативи рибогосподарських ГДК в 2– 6 разів.


р.Мокра Сура
Мокра Сура має високий рівень забруднення води. Найбільший внесок забруднення р.М.Сура вносять ВАТ "Дніпрошина", ВАТ "Дніпропрес", ДП "ВО Південний машинобудівний завод" та Дніпропетровський завод по термічній переробці твердих побутових відходів.
По всій течії в межах контрольних створів вміст сухого залишку, БСК5, ХСК, кальцію, свинцю, завислих речовин, нафтопродуктів в 1,2-2,5 разів вище нормативів ГДК для культурно-побутових водойм. Кількість нітритів, фосфатів, заліза та важких металів (Cr, Mn, Ni, Cd, Co) знаходяться на рівні 1,2 – 10 рибогосподарських ГДК.

р.Вовча
Високий середньорічний вміст ряду забруднюючих речовин: сухого залишку (до 3648 мг/дм3), хлоридів (до 573 мг/дм3), сульфатів (до 1615 мг/дм3), нафтопродуктів (до 0,78 мг/дм3), кальцію (до 253,5 мг/дм3), магнію (до 183,6 мг/дм3), свинцю (до 0,04 мг/дм3) та завислих речовин (до 36,9 мг/дм3) обумовлює значний рівень забруднення ріки. Вміст заліза та важких металів (Cr, Mn, Ni, Cd, Co) знаходиться на рівні 2–14 рибогосподарських ГДК.

р.Інгулець
Скиди високомінералізованих та недостатньо очищених вод підприємств Кривбасу (ВО "Кривбасгідрозахист", ВАТ "Криворізький турбінний завод "Констар", КДГМК "Криворіжсталь", ВАТ "Криворізький завод гірничого машинобудування", ДПП "Кривбаспромводопостачання", ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат") призводять до погіршення якості води р.Інгулець в межах прикордонних створів від Кіровоградської (с.Іскровка) до Миколаївської (с.Андріївка) області.
По течії ріки спостерігається зростання середньорічних концентрацій сухого залишку (від 699 до 2892 мг/дм3), хлоридів (від 75,5 до 909 мг/дм3), сульфатів (від 195 до 641 мг/дм3), БСК5 (від 0,9 до 9,0 мг/дм3), нітритів (до 0,391 мг/дм3). В усіх створах спостереження середньорічний вміст фосфатів, заліза та важких металів (Cr, Mn, Ni, Cd, Co) вище нормативів рибогосподарських ГДК в 1,4 - 12 разів, а свинцю в 1,3 - 3,2 рази вище культурно-побутових ГДК.

р.Саксагань
Спостереження за р.Саксагань ведеться в чотирьох створах в зоні впливу найбільш потужних забруднювачів: ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" та ВАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
По всій течії Саксагані середньорічний вміст сухого залишку, хлоридів, сульфатів, ХСК, кальцію та нафтопродуктів в 1,5 - 2,5 рази вище культурно-побутових ГДК. Для води ріки характерний підвищений (в 2,1 - 10 разів в порівнянні з рибогосподарськими ГДК) вміст заліза, хрому, марганцю, нікелю, кобальту та кадмію.

Дозвільна діяльність управління
На протязі 2002 року Держуправлінням продовжувалася робота з видачі дозволів на спеціальне водокористування. Всього по області нараховується 708 водокористувачів, з яких 213 мають дозволи на спецводокористування, а термін дії дозволів 134 підприємств закінчився.
За 2002 рік видано 122 дозволів. Дані наведено у таблиці
. 

 Мікробіологічна оцінка якості вод
щодо епідеміологічної ситуації

У 2002 р. в області епідемічна ситуація по гострій дизентерії, іншим гострим кишковим інфекціям оцінюється як "нестійка", а по сальмонельозу - "неблагополучна".
У порівнянні з попереднім роком знизилася захворюваність гострою дизентерією на 20,54%, гострими кишковими інфекціями на 6,36%. У той же час захворюваність сальмонельозами зросла на 23,92%.
Показники захворюваності сальмонельозами майже на 5%, гострими кишковими інфекціями - на 12%, ротавірусними ентеритами більше ніж у 3,6 рази вище аналогічних рівнів в Україні.
Найбільш високі рівні захворюваності відзначалися:
- сальмонельозами в мм.Кривому Розі, Жовті Води, Вільногірську, Орджонікідзе, Тернівці, Нікополі; Петриківському, Новомосковському, Криворізькому і Магдалинівському районах, де середньообласний показник був перевищений в 1,2 - 5,6 рази;
- гострою дизентерією в мм. Нікополі, Жовті Води, Марганці, Кривому Розі, Синельниківському, Криворізькому районах, де середньообласний рівень був перевищений у 1,3 - 2,5 рази;
- іншими гострими кишковими інфекціями - у більшості міст, а також Апостолівському, Верхньодніпровському, Петропавлівському районах (рівні вище середньообласного показника на 20 - 70%).
У 2002 році в області захворюваність вірусним гепатитом А (ВГА) реєструвалася на рівні попереднього року.
Особливістю 2002 року є ріст числа локальних епідускладнень ВГА на фоні незначного зниження спорадичної захворюваності.
Епідускладнення реєструвалися як в організованих колективах, так і в окремих населених пунктах, мікродільницях (мм.Дніпродзержинську, Кривому Розі; Васильківському (с.Чаплино), Софіївському, Магдалинівському, Апостолівському районах).
Провідним фактором при цих епідускладненнях майже у всіх випадках послужила питна вода. У більшості випадків це відбувалося на територіях з нестабільним забезпеченням населення якісною питною водою та скидом у поверхневі водойми забруднених госппобутових стічних вод.
У місцях водокористування перевищення санітарно-гігієнічних нормативів за бактеріологічними показниками зафіксовано в 18,4% випадків проб води (в 2001р. - 2,2%, в 2000р. - 10%).
Підвищення рівню індексу кишкових паличок та коліфагів було зареєстровано в місцях нижче скидів госппобутових стічних вод мм.Дніпродзержинська, Дніпропетровська, Кривого Рогу тощо.
Від стану води відкритих водойм - джерел водопостачання залежить якість питної води. На протязі 2002 року в порядку вибіркового контролю фахівцями держсанепідслужби області досліджено понад 11,3 тисяч проб питної водопровідної води. Відхилення якості води від вимог державного стандарту 2874-82 "Вода питна" виявлено у 2,3% за бактеріологічними показниками (за 2001р. - 2,4%; за 2000р. - 2,26%).
Погіршення якості водопровідної води за цими показниками сталося за рахунок міст Дніпропетровська (з 1,3 до 2,5%), Дніпродзержинська (з 0,4 до 1,2%), Новомосковська (з 1,7 до 3,1%), Вільногірська (з 0,2 до 6,6%), районів: Васильківського (з 1,4 до 5,2%), Криворізького (з 6,2 до 10%), Криничанського (з 1,2 до 2,8%), Нікопольського (1,2 до 4,2%), Павлоградського (з 0 до 2,5%), Покровського (з 2,6 до 4,7%), П'ятихатсь-кого (з 0,7 до 2,9%), Солонянського (з 1,5 до 4,1%), Софіївського (з 5 до 17,7%), Томаківського (з 3,8 до 6,3%), Широківського (з 3,3 до 7,1%).
Найбільш високий рівень нестандартних проб за бактеріологічними показниками (удвічі вищий за середньообласний показник) зареєстровано в м.Вільногірську (6,6%), Апостолівському (4,1%), Васильківському (5,2%), Криворізькому (10%), Нікопольському (4,2%), Покровському (4,7%), Солонянському (4,1%), Софіївському (17,7%), Томаківському (6,3%), Широківському (7,1%) районах.
На коліфаги (непрямий показник вірусного забруднення) досліджено понад 5,3 тисяч проб, з них позитивних – 2,37% (у 2001р. - 2,4%, у 2000 р. – 2,6%). Підвищення рівню вмісту коліфагів зареєстровано в мм.Дніпропетровську (3%), Нікополі (2,8%), Орджонікідзе (5%), Апостолівському (23%), Дніпропетровському (17%), Криворізькому (9%), Петропавлівському (8%), Синельниківському (8%), Софіївському (9%), Томаківському (32%), Царичанському (8%), Широківському (23%) районах. Погіршилась якість води за вмістом коліфагів в Апостолівському, Дніпропетровському, Криворізькому, Синельніковському, Томаківському районах.
В окремих пробах води поверхневих джерел водопостачання та питної води на протязі року виявлялись ентеровіруси (у м.м.Дніпропетровську, Дніпродзержинську, Кривому Розі, Марганці, Нікополі, Новомосковську, Орджонікідзе, Павлограді, Вільногірську, Апостолівському, Васильківському, П'ятихатському, Синельниківському, Солонянському, Новомосковському районах.
Основною причиною (до 70%) погіршення якості питної води є незадовільний санітарно-технічний стан мереж та споруд водопостачання, а також перебої в подачі води.
Підвищений рівень бактеріального забруднення води в колодязях громадського користування зареєстровано в П'ятихатському (40%), Апостолівському (33%), Межівському (44%), Царичанському (31%), Широківському (64%), Томаківському (27%), Софіївському (36%), Криничанському (35%), Синельниківському (64%) районах при середньообласному показнику - 20%. Суттєво зріс рівень бакзабруднення води нецентралізованих джерел в Царичанському, П'ятихатському та Дніпропетровському районах.
За 2002 р. за порушення санітарних вимог водопостачання та охорони водойм оштрафовано 338 посадових осіб, 17 матеріалів направлено до прокуратури, винесено 111 постанов про припинення експлуатації об'єктів водопостачання (у тому числі 32 об'єкти нецентралізованого водопостачання).