Стан  забруднення атмосферного повітря м Харкова

Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями ,,ПОСТ-1” та ,,ПОСТ-2”.

Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2002 році 43509 проб повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів.

Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста відмічаємо зниження концентрацій основних забруднюючих домішок : діоксиду сірки, оксиду азоту, сажі, бенз/а/пирену, аміаку, на рівні минулого року  концентрації формальдегіду,  фенолу, сірководню,   декілька збільшилось забруднення атмосфери міста пилом.

Індекс забруднення атмосфери міста ( ІЗА )    в 2002 році дорівнює 5,98, в 2001 році - 6,06.

ПИЛ.  Спостереження за вмістом пилу в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах  спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7035 проб повітря, з них 3 % мають концентрації перевищуючі гранично допустимий норматив (в 2001 р. – 2,7 %).

 Аналізуючи стан забруднення атмосфери міста пилом, відмічаємо збільшення концентрацій пилу в усіх районах міста. Середньорічна концентрація пилу по місту становить 0,13 мг/ м³, в 2001 р. – 0,12 мг/ м³.

 Індекс забруднення атмосферного повітря пилом 0,87. Індекс забруднення менше 1, тобто середньорічна концентрація пилу в цілому по місту не перевищує середньодобову  гранично допустиму норму.

В 2002 році найбільш запиленим виявився район Іванівки (ПСЗ №13,вул. Пащенківська).Середньорічна концентрація пилу в цьому районі 0,25 мг/ м³, що в 1,7 раз перевищує норму, максимальна концентрація в 6,6 разів вища максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК). Всього відібрано і проаналізовано в цьому районі 861 пробу повітря на пил, з них 13,2 % перевищують норматив. Індекс забруднення атмосфери пилом 1,70 (в 2001 р.-1,55).

Збільшилось забруднення пилом району вулиці 23 Серпня (ПСЗ №9). Індекс забруднення становить 1,55 ( в 2001 році – 1,46 ) . Повторюваність проб повітря з концентраціями вищими за норму дорівнює 9,5 %, середньорічна концентрація в 1,6 раз вища середньодобової гранично допустимої концентрації , максимальна перевищувала норму в 3,6 раз.

Значно зменшився рівень забруднення атмосферного повітря пилом  в Центральному районі (ПСЗ № 11, пер. Театральний). Середньорічна концентрація 0,07  мг/м³  (в 2001р – 0,10). Індекс забруднення пилом атмосферного повітря нижче 1, тобто середньорічна концентрація не перевищує гранично допустиму норму. Не відмічено проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустимий норматив.

Збільшився рівень забруднення атмосферного повітря пилом району проспекту Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Середньорічна концентрація 0,15 мг/м³ (в 2001 р.-0,12 мг/м³). Індекс забруднення виріс з 0,80 в 2001 році до 1 в звітному.

Зросла середньорічна концентрація пилу в районі Салтівського шосе(ПСЗ № 19) з 0,12 мг/м³ в 2001 році до 0,13 мг/м³ в звітному та на території 15 міської лікарні з 0,05 мг/м³ в 2001 році до 0,08 мг/м³ в 2002 році. Але і в цих і в інших районах міста середньорічні концентрації пилу не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію, індекси забруднення атмосфери пилом менше 1. 

ДІОКСИД АЗОТУ. Спостереження за вмістом діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження.

За звітний період відібрано і проаналізовано 8419 проб повітря , з них 4,2 % мають концентрації перевищуючі максимально-разову гранично допустиму норму ( в 2001 році – 4,1 %).

Індекс забруднення атмосфери діоксидом азоту 0,86, ( в 2001 р. - 0,90). Середньорічна концентрація діоксиду азоту в цілому по місту на рівні минулого року 0,035 мг/м³  ( 0,036 мг/м³  в 2001 році )  при гранично допустимій нормі 0,04 мг/ м³ . Максимальна концентрація в 4,1 рази ( в 2001 році в 5,4 ) перевищувала норматив.

Зменшилося забруднення атмосфери діоксидом азоту Центрального району (ПСЗ № 11, пров.Театральний). Повторюваність проб з концентраціями перевищуючими ГДК становить 6,8 % (8,7 % в 2001 році). Індекс забруднення 0,95 (1,16 в 2001 році).

Декілька зменшився вміст діоксиду азоту в районах  Салтівського жилмасиву, пр.Героїв Сталінграду, території 15 міської лікарні. Середньорічні концентрації в цих районах 0,04 мг/м³   на рівні середньодобової гранично допустимої норми (0,05 мг/м ³ в 2001 році).

Збільшилась загазованість атмосферного повітря діоксидом азоту району Холодної гори. Середньорічна концентрація 0,04 мг/м³ ( 0,03 мг/м³ в 2001 році). Індекс забруднення діоксидом азоту атмосферного повітря цього району виріс з 0,56  у 2001р. до 0,92 в звітному. Кількість проб з концентраціями перевищуючими гранично допустимий норматив збільшилась з 1,8 % в 2001 році до 5,8 в 2002 році.

В інших районах міста середньорічні концентрації діоксиду азоту на рівні минулого року.

Максимальні концентрації діоксиду азоту перевищували максимально разову гранично допустиму норму в районі Холодної гори   в  3,2  рази , в Центральному районі в 4,1, на Павловому Полі в 2,9, в районі Іванівки  та Сокольників в 1,5 , на Салтівському шосе в 3,1 разів.

ОКСИД ВУГЛЕЦЮ.  Спостереження за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері міста проводяться на всіх 10 пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 5636 проб повітря. Зменшилась кількість проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму з 1,3 % в 2001 р. до 0,9 % в звітному. 

Середньорічна концентрація оксиду вуглецю в цілому по місту 2,0 мг/м³   (в 2001 році  2,02 мг/м³).Індекс забруднення атмосфери оксидом вуглецю  в цілому по місту  0,69 .

Аналізуючи  рівень забруднення атмосфери міста  по районах, відмічаємо зменшення вмісту оксиду вуглецю в районі Павлового поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня). Середня за рік концентрація оксиду вуглецю 2,9 мг/м³  (в 2001 р.-3,1 мг/м³), повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими допустимий норматив становить 5 % (7,6 % в 2001 році). Максимальна концентрація в 3 рази вища за норму. Індекс забруднення 0,97, тобто середньорічна концентрація нижча за середньодобову гранично припустиму концентрацію (ГДК ).

В інших  районах  міста вміст оксиду вуглецю на рівні минулого року і не перевищує по середньорічних концентраціях гранично припустимий рівень.

Максимальні концентрації перевищували максимально разову гранично припустиму  концентрацію в Центральному районі в 2,2 рази, Сокольників та пр.Героїв Сталінграду в 1,6 рази, в районі Салтівки та в районі Іванівки в 1,2рази.

ФЕНОЛ. Спостереження за вмістом фенолу в атмосферному повітрі  міста проводяться на 3 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 3251 проби повітря, з них 2,1 %   мають концентрації  перевищуючі гранично припустиму норму, в 2001 році – 3,7 %.

Середньорічна концентрація  фенолу, в цілому по місту, нижча за середньодобову ГДК , дорівнює 0,002 мг/м? (ГДК 0,003 мг/м?),індекс забруднення  атмосфери міста фенолом 0,63, на рівні минулого року.

Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря фенолом по районах міста, відмічаємо зниження кількості проб з концентраціями перевищуючими ий норматив в районі Холодної гори (ПСЗ №16,вул.Єлізарова) з 5,4% в 2001 році до 1,6 % в звітному, в районі Іванівки з 2,8 % в 2001 році до 1,5 % в 2002 році.

В районі   вулиці 23 Серпня забруднення атмосферного повітря фенолом декілька збільшилось. Середньорічна концентрація 0,003 мг/м³ (0,002 мг/м³ в 2001 році). Індекс забруднення атмосферного повітря фенолом  цього району 0,83 (в 2001 році-0,66).

Максимальні концентрації перевищували норматив в районі Павлового поля в 4,8 разів, в районі Іванівки в 2,8 разів, в районі Холодної гори в 3,2 рази.

ФОРМАЛЬДЕГІД.  Спостереження за вмістом формальдегіду в атмосферному повітрі міста проводяться на 4 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 4244 проби повітря, з них 0,1 % проб мають концентрації перевищуючі гранично припустиму норму ( в 2001 році-0,1 % ) .

Середньорічна концентрація формальдегіду в цілому по місту на рівні  середньодобової гранично припустимої норми ( ГДК 0,003 мг/м? ).

Індекс забруднення атмосфери формальдегідом в цілому по місту на рівні минулого року -1,1.

Вміст формальдегіду в атмосферному повітрі  Центрального району (ПСЗ №11, пров.Театральний ) 0,003 мг/м³, в 607 мкр Салтівського жилмасиву (ПСЗ № 12, вул.Гв.Широнінців) 0,002 мг/м³, що не перевищує середньодобову гранично припустиму концентрацію.

В районі Холодної гори (ПСЗ№ 16, вул.Єлізарова) та на пр.Героїв Сталінграду  (ПСЗ № 18) середньорічні концентрації формальдегіду дорівнюють 0,004 мг/м?, що в 1,3 рази вище за норму.

Індекси забруднення атмосфери формальдегідом: в Центральному районі – 1,1, на Салтівському жилмасиві – 0,65, на Холодній горі – 1,56, на пр.Героїв Сталінграду – 1,29. 

ВАЖКІ МЕТАЛИ. Спостереження за вмістом важких металів в атмосферному повітрі міста проводяться в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе) та в Центральному районі (ПСЗ № 11,  пров.Театральний).

Аналізуючи  дані проб повітря на кадмій, мідь, цинк, свинець,  марганець, залізо  відмічаємо незначне зниження середньомісячних концентрацій в цілому по місту.

Вміст всіх перелічених металів в межах відповідних гранично припустимих кон­центрацій по середньомісячних значеннях.

БЕНЗ(А)ПИРЕН. Лабораторія проводить спостереження за вмістом бенз(а)пирену в атмосферному повітрі міста на 4 стаціонарних пунктах  в районах Павлового поля (ПСЗ № 9, вул.23 Серпня), Іванівки (ПСЗ №13, вул.Пащенківська),Сокольників (ПСЗ № 17, пер.вул.Дерев’янко та Бєлгородського шосе), на проспекті Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18).

Аналізуючи дані середньомісячних концентрацій бенз/а/пирену відмічаємо значне зменшення вмісту його в атмосферному повітрі в усіх районах міста . Середня по місту концентрація в 1,2 рази перевищує середньодобову гранично припустиму норму ( в 2001 році  в  2,5 рази) і дорівнює 1,19 нг/м³.

Максимальні концентрації бенз(а)пирену перевищували гранично припустиму концентрацію в районі Іванівки в 2,2 рази, вулиці 23 Серпня та на проспекті Героїв Сталінграду в 2, в районі  Сокольників в 1,5 рази. Всі ці концентрації значно нижчі  максимальних концентрацій 2001 року, які перевищували норматив від 3 до 8 разів.

Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними суль­фатами, сажею. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок в межах відповідних гранично припустимих норм.

Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення ( ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо незначне погіршення якості атмосферного повітря  в  районі Павлового поля ( ПСЗ № 9 , вул.23 Серпня)  4,54, в 2001 році - 4,39,  Іванівки (ПСЗ № 13, вул.Пащенківська) 4,29, в 2001 році – 4,05 та Холодної гори - 4,39 , в 2001 році-4,15.

Покращився стан атмосферного повітря в Центральному районі          (ПСЗ № 11, пров.Театральний), індекс забруднення там дорівнює 3,40, в 2001 році – 3,91, Салтівки – 2,04, в 2001 році – 2,23.

На рівні минулого року індекси забруднення атмосферного повітря  районів пр.Героїв Сталінграду, території 15 міської лікарні, Баварії, Сокольників.

Найбільш забрудненим районом міста  виявився район проспекту Героїв Сталінграду з індексом забруднення  5,39, далі район Павлового поля-4,54, Холодної гори – 4,39, Іванівки – 4,29, Центральний – 3,4, Сокольників-3,01. Найменш забруднений район – вул.Луначарського, Баварія з індексом забруднення  1,67.

Стан річок Харківської області.

Питання охорони поверхневих вод від забруднення має для маловодної Харківської області першочергове значення.

У 2002р. відділ аналітичного контролю та моніторингу Держуправління екології та природних ресурсів в Харківській області здійснював роботи з державного контролю за станом поверхневих та зворотних вод, викидами забруднюючих речовин до атмосферного повітря та за станом ґрунтів Харківської області. Також проводились моніторингові спостереження за станом довкілля згідно з Програмою та Комплексним планом роботи відділу.

Питання охорони поверхневих вод від забруднень має для маловодної Харківської області першочергове значення

Сучасний екологічний стан басейну р. Сіверський Донець не можна вважати задовільним. Основними проблемами на сьогодні залишаються:

O     велика кількість застарілих очисних споруд, аварійних каналізаційних мереж, застарілих технологій виробництва;

O     високий рівень забруднення водних об’єктів, внаслідок значного антропогенного навантаження.

Крім того, за останні роки збільшилася кількість аварій, пов’язаних з пошкодженням продуктопроводів, що проходять по території області, внаслідок чого відбувається забруднення об’єктів довкілля нафтопродуктами.

З метою вирішення екологічних проблем в басейні р.Сіверський Донець в Харківському регіоні передбачено вжиття заходів за наступними напрямками:

O     зменшення дефіциту потужності діючих очисних споруд шляхом реконструкції та впровадження більш досконалих технологій та ефективного обладнання. Підвищення ефективності та надійності роботи очисних споруд;

O     оснащення виробничих об’єктів засобами для автоматизованого контролю за скидами зворотних вод до поверхневих водойм.

На території Харківської області мається мережа об’єктів, що займаються видобутком та переробкою нафти та газу.

З метою вивчення впливу цих об’єктів на навколишнє природне середовище у 2002р. відділом аналітичного контролю та моніторингу спільно із співробітниками Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем були проведені моніторингові спостереження в районах нафтогазових промислів, що розташовані на території області.

За звітний період відділом аналітичного контролю та моніторингу перевірена ефективність роботи очисних споруд на 56 підприємствах (107 випусків зворотних вод), відібрано та проаналізовано 397 проб, виконано 7005 визначень.

За результатами перевірок об’єктів були зроблені наступні висновки: без перевищення нормативів граничнодопустимих скидів (ГДС) працювали КБО "Диканівський", КБО "Безлюдівський", ВУВКГ "Донець".

Незадовільна якість очистки стічних вод була відмічена на очисних спорудах ЮЖ 313/17 (Жовтнева виправна колонія), Савинському елеваторі, Юліївському НГП, ВАТ "Дергачівський завод турбокомпресорів", ДП "Хімпром" та інші.

Неефективна робота очисних споруд обумовлена їх моральним та фізичним зносом, відсутністю джерел фінансування їх реконструкції та переоснащення, а також значним перевантаженням, що призводить до частих аварій та недостатньої очистки зворотних вод.

Спостереження за якістю поверхневих вод в області проводилися на 25 створах, розміщених на 7 річках та 2 водоймищах. Велика увага приділялася контролю якості води в р. Сіверський Донець та р. Оскіл у транскордонних створах з Росією у відповідності із затвердженою Програмою про відбір проб та контроль якості води рік Сіверський Донець та Оскіл.

Основними причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є:

O     скид недостатньо очищених та неочищених комунально-побутових та промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через каналізацію;

O     надходження до водних об’єктів забруднюючих речовини у поверхневого стоці води з територій забудови та сільгоспугідь.

Останнім часом за даними спостережень відмічено поліпшення якості поверхневих вод, зменшення обсягу забору і використання води і, відповідно, зниженню скидання забруднюючих стічних вод у поверхневі водойми.

Спостереження за р. Сіверський Донець проводилося у створах від кордону з Бєлгородською областю до кордону з Донецькою областю. У прикордонному створі з Росією (с. Огурцово) було відібрано 8 проб, в інших створах по 4 проби.

Якість води у р. Сіверський Донець у прикордонному створі з Росією суттєво не змінилася. Концентрації таких показників як БСК₅, розчиненого кисню, амонію, нітратів, хлоридів, фенолів, СПАР, ХСК знаходилась, як і в минулому році, в межах ГДК рибогосподарчих водойм. Разом з цим у цьому створі спостерігалося деяке перевищення норм ГДК рибогосподарчих водойм по таких показниках як нітрити – 1,25 ГДК (1,2 ГДК у 2001р.), мідь – 4 ГДК (5 ГДК у 2001р.), залізо загальне – 1,2 ГДК (1,1 ГДК у 2001р.), цинк – 1,4 ГДК (2 ГДК у 2001р.).

У Печенізькому водосховищі концентрації амонію, нітритів, нітратів, розчиненого кисню, хлоридів, СПАР, ХСК протягом 2002р. знаходились в межах норм ГДК. Такі показники, як сульфати (1,1-1,2 ГДК), феноли (2 ГДК), цинк (2 ГДК), нафтопродукти (2 ГДК) залишилися на рівні минулого року. Концентрація міді зменшилася до 2-3 ГДК (6-8 ГДК у 2001р.).

Якість води у створі р. Сіверський Донець вище м. Чугуїв поліпшилася по вмісту фенолів – в межах ГДК (3 ГДК у 2001р.), заліза загального – в межах ГДК (1,6 ГДК у 2001р.). Концентрація міді – 4 ГДК, цинку – 1,2 ГДК, сульфатів – 1,4 ГДК залишилась на рівні 2001р. Концентрація нафтопродуктів зросла до 2,5 ГДК (1,6 ГДК у 2001р.)

У створі р. Сіверський Донець нижче м. Чугуїв у порівнянні з 2001р. підвищився вміст нітритів – 5,9 ГДК (4,4 ГДК у 2001р.). Вміст нафтопродуктів – 3,6 ГДК, міді – 8 ГДК, цинку – 1,8 ГДК, хрому – 5 ГДК, заліза загального – 2 ГДК та сульфатів – 1,6 ГДК у порівнянні з минулим роком не змінився.

Якість води у створі нижче м. Зміїв дещо поліпшилась: концентрація амонію сольового – в межах ГДК (1,3 ГДК в 2001р.), нітритів – 2 ГДК (2,5 ГДК у 2001р.), фенолів – в межах ГДК (3 ГДК у 2001р.), заліза загального – 1,5 ГДК (1,9 ГДК у 2001р.), міді – 6 ГДК (7 ГДК у 2001р.). Суттєвих змін стосовно вмісту хрому – 3 ГДК, цинку – 2 ГДК та нафтопродуктів – 2,6 ГДК протягом 2002р. не відбулося.

У створі р. Сіверський Донець вище м. Балаклея якість води поліпшилась по вмісту амонію сольового – в межах ГДК, фенолів – в межах ГДК (3 ГДК у 2001р.), заліза загального – в межах ГДК (1,6 ГДК у 2001р.), міді – 4 ГДК (6 ГДК у 2001р.), концентрація важких металів: хрому – 2 ГДК, цинку – 2 ГДК, нафтопродуктів – 1,8 ГДК залишилась на рівні минулого року.

У створі р. Сіверський Донець нижче м. Балаклея дещо поліпшилась якість води по нітритах – в межах ГДК (1,4 ГДК у 2001р.) та нафтопродуктах – 1,8 ГДК (3 ГДК у 2001р.). Концентрації заліза загального – 1,1 ГДК, хрому – 2 ГДК, міді – 3 ГДК залишились на рівні минулого року. Дещо зросла концентрація сульфатів – 2,3 ГДК (1,8 ГДК у 2001р.) та цинку – 2 ГДК (1,1 ГДК у 2001р.).

У створі вище м. Ізюм якість води у р. Сіверський Донець залишилась на рівні 2001р. У цьому створі середньорічні концентрації не відповідали нормативам ГДК рибогосподарчих водойм по сульфатах – 2,5 ГДК (2,2 ГДК у 2001р.), міді – 4 ГДК (5 ГДК у 2001р.), нафтопродуктах – 2 ГДК (2,8 ГДК у 2001р.). Інші показники знаходяться в межах норм ГДК.

У створі нижче м. Ізюм концентрації забруднюючих речовин знаходились на рівні минулого року: нітрити – 1,1 ГДК, сульфати – 2,4 ГДК (2,3 ГДК у 2001р.), мідь – 3 ГДК, нафтопродукти – 2,4 ГДК (2,5 ГДК у 2001р.). Дещо зросла концентрація цинку – 2,2 ГДК (1,4 ГДК у 2001р.), а заліза загального – зменшилась до нормативу ГДК (1,5 ГДК у 2001р.).

На кордоні з Донецькою областю якість води у р. Сіверський Донець поліпшилась. Концентрація амонію, фенолів, нафтопродуктів зменшилась і знаходилась у 2002р. в межах ГДК. Концентрації важких металів перевищували норми ГДК: заліза – 1,5 ГДК (1,9 ГДК у 2001р.), міді – 3 ГДК (5 ГДК у 2001р.), цинку – 2 ГДК (1,2 ГДК у 2001р.), хрому – 3 ГДК (3 ГДК у 2001р.).

Якість води у створі р. Сухий Торець у порівнянні з минулим роком маже не змінилася. Концентрація сульфатів склала 5,8 ГДК (6 ГДК у 2001р.), сухого залишку – 2,1 ГДК (2,1 ГДК у 2001р.), залишилась без змін концентрація міді – 5 ГДК, заліза загального – 2 ГДК, нафтопродуктів – 1,4 ГДК (1,6 ГДК у 2001р.), дещо зросла концентрація цинку – 2,3 ГДК (в межах ГДК у 2001р., 1,9 ГДК у 2000р.).

Ріка Оскіл – ліва притока р. Сіверський Донець. Спостереження на цій річці проводилися у 4 створах.

У прикордонному створі з Росією якість води р. Оскіл залишилась на рівні минулого року. Концентрації амонію сольового, нітритів, нітратів, БСК₅, розчиненого кисню, хлоридів, сульфатів, фенолів, СПАР залишились в межах ГДК. Концентрація важких металів у 2002р. у цьому створі склала: міді – 4 ГДК (5 ГДК у 2001р.), цинку – 1,3 ГДК (1,5 ГДК у 2001р.), заліза загального – 1,4 ГДК (1,5 ГДК у 2001р.). Вміст нафтопродуктів протягом року знаходився в межах 1,6 ГДК (2 ГДК у 2001р.).

У створах р. Оскіл вище та нижче м. Куп’янська дещо зменшилась концентрація міді – 3-4 ГДК (5-7 ГДК у 2001р.), нафтопродуктів – 1,4-2,4 ГДК (2-3 ГДК у 2001р.). Концентрація заліза загального залишилась майже на рівні минулого року – 1,7 ГДК (1,6 ГДК у 2001р.), а концентрація цинку дещо зросла – 2-2,4 ГДК (1,7-2,2 ГДК у 2001р.). Інші показники знаходились в межах норм ГДК рибогосподарчих водойм.

У створі, розташованому у гирлі р. Оскіл  спостерігалося зменшення вмісту цинку – 1,3 ГДК (1,8 ГДК у 2001р.), міді – 7 ГДК (8 ГДК у 2001р.), заліза загального – 1,5 ГДК (1,9 ГДК у 2001р.), нафтопродуктів – 2 ГДК (2,8 ГДК у 2001р.). Концентрація фенолів у цьому створі у 2002р. склала – 3 ГДК (2 ГДК у 2001р.), сульфатів – 1,4 ГДК (1,4 ГДК у 2001р.).

Динаміку змін масової концентрації забруднюючих речовин у р.Сіверський Донець та Оскіл наведено на  рис. 1-12.

Якість води Червонооскільського водосховища залишилась на рівні 2002р. Концентрація сульфатів склала – 1,3 ГДК (1,2 ГДК у 2001р.), фенолів – 2 ГДК (2 ГДК у 2001р.), міді – 5 ГДК (6 ГДК у 2001р.), цинку – 1,5 ГДК (1,4 ГДК у 2001р.). Концентрація нафтопродуктів дещо зросла – 2,8 ГДК (1,8 ГДК у 2001р.). Інші показники знаходились в межах нормативів ГДК.

Спостереження за станом р. Уди – правої притоки р. Сіверський Донець, проводились у 4 створах.

У створі р. Уди вище м. Харкова вміст забруднюючих речовин погіршився по амонію сольовому – 1,8 ГДК у 2002р.(в межах ГДК у 2001р.), але покращався по нітритах – 1,1 ГДК (1,3 ГДК у 2001р.), залізу загальному – 1,2 ГДК (2,9 ГДК у 2001р.). Концентрація цинку – 2 ГДК, хрому – 5 ГДК та нафтопродуктів залишилась на рівні минулого року.

У створі р. Уди нижче м. Харкова (нижче скиду КБО "Безлюдівський") якість води погіршилась у порівнянні з минулим роком. Концентрація амонію сольового склала 5,4 ГДК (4,3 ГДК у 2001р.), нітритів – 13 ГДК (8 ГДК у 2001р.).

Інші показники залишились в основному на рівні 2001р.: БСК₅ – 1,8 ГДК (1,9 ГДК у 2001р.), сульфати – 1,9 ГДК (2 ГДК у 2001р.), хром – 4 ГДК (4 ГДК у 2001 р.), нафтопродукти – 3,5 ГДК (4 ГДК у 2001р.). Зменшилась концентрація заліза загального – 1,7 ГДК (2,4 ГДК у 2001р.), фенолів – 2 ГДК (4 ГДК у 2001р.).

У гирлі р. Уди якість води покращалась по деяким показникам: концентрація амонію сольового склала 1,9 ГДК (3,3 ГДК у 2001р.), фенолів – в межах ГДК (5 ГДК у 2001р.), міді – 7 ГДК (10 ГДК у 2001р.), заліза загального – 2,1 ГДК (2,6 ГДК у 2001р.). Якість води дещо погіршилась по нітритах – 12 ГДК (9 ГДК у 2001р.). Вміст нафтопродуктів у цьому створі залишився на рівні минулого року – 3,9 ГДК (4 ГДК у 2001р.).

Річка Лопань – притока р. Уди. Спостереження на цій річці проводились у 2 створах.

У створі р. Лопань вище м. Харкова якість води погіршилась по амонію сольовому – 1,4 ГДК – це на рівні 2000р., а у 2001р. його концентрація була в межах ГДК, по нафтопродуктах – 3,4 ГДК (2 ГДК у 2001р.), по фенолах – 2 ГДК (в межах ГДК у 2001р.). По деяким показникам якість води поліпшилась: нітрити – 1,5 ГДК (2,2 ГДК у 2001р.), мідь – 3 ГДК (8 ГДК у 2001р.), цинк – в межах ГДК (2 ГДК у 2001р.), залізо загальне – 1,6 ГДК (1,8 ГДК у 2001р.).

Якість води у гирлі р. Лопань поліпшилась (створ нижче скиду КБО "Диканівський"). Це пов’язане з тим, що протягом 2002р. в межах міста проводилась розчистка берегів та дна річки. Середньорічна концентрація амонію склала 1,6 ГДК (3,3 ГДК у 2001р.), нітритів – 3,3 ГДК (3,9 ГДК у 2001р.), нафтопродуктів – 4 ГДК (5 ГДК у 2001р.), заліза загального – в межах ГДК (2,4 ГДК у 2001р.), цинку – в межах ГДК (2 ГДК у 2001р.), міді – 5 ГДК (9 ГДК у 2001р.), фенолів – 2 ГДК (3 ГДК у 2001р.).

У створі р. Харків вище м. Харкова якість води залишилась на рівні минулого року. Виявлено перевищення концентрацій по сульфатах – 1,6 ГДК (1,7 ГДК у 2001р.), залізу загальному – 1,8 ГДК (1,4 ГДК у 2001р.), міді – 4 ГДК (5 ГДК у 2001р.), нафтопродуктах – 3 ГДК (3 ГДК у 2001р.). У створі р. Харків - гирло збільшилась концентрація амонію сольового – 1,6 ГДК (1,2 ГДК у 2001р.), фенолів – 3 ГДК (2 ГДК у 2001р.), але дещо зменшилась концентрація нафтопродуктів – 4,2 ГДК (4,8 ГДК у 2001р.), сульфатів – 1,7 ГДК (1,9 ГДК у 2001р.), міді – 2 ГДК (8 ГДК у 2001р.), концентрація цинку – 2 ГДК, нітритів – 1,3 ГДК, хрому – 6 ГДК залишилась на рівні минулого року.

Якість води у р. Немишль в основному залишилась на рівні 2001р. Спостерігалось перевищення ГДК по таких показниках як нітрити – 2,5 ГДК (3 ГДК у 2001р.), БСК – 1,9 ГДК (1,9 ГДК у 2001р.), сульфати – 1,6 ГДК (1,5 ГДК у 2001р.), цинк – 2 ГДК (2 ГДК у 2001р.), феноли – 4 ГДК (4 ГДК у 2001р.), нафтопродукти – 3,4 ГДК (3,6 ГДК у 2001р.), хром – 6 ГДК (5 ГДК у 2001р.).

 В порівнянні з 1990 роком  за результатами спостережень аналітичних лабораторій Харківського обласного центру з гідрометеорології та держуправління екології та природних ресурсів в Харківській області якість води  в водоймах, де ведеться спостереження, суттєво поліпшилась.

У 2002р. в р. Сіверський Донець перевищень по вмісту амонію сольового не спостерігалося, тоді як у 1990 р. забруднення по амонію сольовому та нітритах спостерігалось у всіх створах  від кордону з Росією до кордону з Донецькою областю (2,6 ГДК). Особливе занепокоєння викликала тоді якість води у створі р. Сіверський Донець нижче впадіння р. Уди, де середньорічні концентрації амонію сольового складали біля 14 ГДК, нітритів – 15 ГДК (у 2002 р.– до 5,9 ГДК).

Вміст нітратів у р. Сіверський Донець на кордоні з Донецькою областю зменшився з 8,9 ГДК у 1990р.  до 1 ГДК у 2002р. У порівнянні з 1990р. у р. Сіверський Донець зменшилась концентрація сульфатів, нафтопродуктів, важких металів.

Ріка Оскіл – найбільша (ліва) притока р. Сіверський Донець. На кордоні з Росією  у 1990р. концентрація нітритів складала – 5 ГДК,  у 2002 р. – згідно норми, нафтопродуктів – 4 ГДК (1,6 ГДК у 2002 р.). У гирлі р. Оскіл концентрація нітритів у 1990 р. складала 3 ГДК, у 2002р. – згідно  норми, нафтопродуктів – 9 ГДК (у 2002р. – 2 ГДК).

 Якість води р. Харків по вмісту органічних забруднень суттєвих змін за останні роки не зазнала. Однак, слід відмітити значне зменшення вмісту нафтопродуктів у 5-6 разів, важких металів 4-6 разів.

Концентрація амонію сольового у гирлі р. Лопань у 1990р. була зафіксована  на рівні 25 ГДК, 1,6 ГДК – у 2002 р.; нітритів – 13 ГДК, 1,5 ГДК– у 2002 р. У 5 разів зменшився вміст нафтопродуктів, міді та цинку у 4-5 разів.

У р. Уди нижче скиду КБО "Безлюдівський" та у її гирлі якість води поліпшилася по вмісту амонію – 2-5 ГДК у 2002р. проти 10-15 ГДК у 1990р., однак концентрація нітритів залишилася практично незмінною (16 ГДК у 1990 р. і 12-13 ГДК у 2002 р.); зменшився показник органічного забруднення  (БСК) 3-4 ГДК у 1990р., 1,8 ГДК у 2002р.);  концентрація нафтопродуктів знизилася у 3-4 рази.

Значне покращання якості поверхневих вод за останні роки можна пов’язати із зменшенням скидів зворотних вод, в тому числі скидів гальванічних цехів; практичною зупинкою підприємств важкої промисловості. Крім того, у 2002р. проведено певні роботи по очищенню русла річок м. Харкова, що також сприяє покращанню якості поверхневих вод.

В цілому стані ґрунтів Харківської області принципово не змінився  в порівнянні з 2001 роком.

Аналіз стану моніторингу довкілля в Харківській області виявляє ряд суттєвих недоліків. Це те, що:

-           суб’єкти моніторингу здійснюють свою діяльність у відповідності з відомчими програмами, що неузгоджені між собою на обласному рівні.

-           служби спостережень роз’єднані і  не мають єдиної системи, яка дозволяла б оперативно обмінюватися інформацією у випадках виникнення надзвичайних ситуацій.

-           мережа спостережень, яка діє на теперішній час, має недостатню кількість пунктів спостереження та слабо забезпечена сучасними контрольно-вимірювальними приладами.

-           в області майже відсутні автоматизовані системи контролю стану об’єктів довкілля.

Для усунення цих недоліків необхідна розробка та впровадження системи моніторингу довкілля. В рамках цього слід  визначити організаційну і функціональну структури системи моніторингу, її ієрархічні рівні та принципи взаємодії між суб’єктами моніторингу Харківської області. Також, треба передбачити об’єднання всіх суб’єктів регіонального моніторингу у єдину комп’ютерну мережу з єдиним інформаційно-аналітичним  центром. Це дозволить більш ефективно накопичувати, обробляти та аналізувати інформацію стосовно стану довкілля в Харківській області