Території і об'єкти з особливим статусом охорони

Природні території та об’єкти заповідного фонду області представлені регіональними ландшафтними парками, заказниками загальнодержавного і місцевого значення, пам’ятками природи та заповідними урочищами місцевого значення. Установи природно-заповідного фонду в області відсутні.

Станом на 01.01.2003 року природно-заповідний фонд області налічує 211 територій і об’єктів загальною площею 43760,3 га, в тому числі 10 об’єктів загальнодержавного значення площею 1294,6 га. Процент заповідності становить 1,39 від загальної площі Харківщини. Розміщення заповідних територій в області та відсоток заповідності є нерівномірним – від 23,15 до 0,02.

Природно-заповідний фонд м. Харкова складають 15 територій та об’єктів загальною площею 439,85 га, що становить 1,44 % від площі міста, в тому числі 2 об’єкта загальнодержавного значення: ботанічний сад Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, та зоопарк.

В 2002 році значна увага приділялась розширенню природно-заповідного фонду, контролю дотримання природоохоронного законодавства України на заповідних об’єктах, упорядкуванню мережі природно-заповідного фонду, створенню об’єктів високої категорії заповідності багатофункціонального призначення. Як результат, до природно-заповідного фонду введено 10 територій і об’єктів місцевого значення загальною площею 799,6 га.

Отримані погодження Гутянського держлісгоспу на створення лісового заказника місцевого значення “Володимирівська дача” (699,0 га) та гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення “Любівська” (5,8 га), Зміївського держлісгоспу та районної ради на створення ботанічного заказника місцевого значення “Озеро Борове” (25,1 га), Ізюмського держлісгоспу на створення регіонального ландшафтного парку “Ізюмська лука” (5002,0 га). Майбутні заповідні об’єкти увійдуть до складу обласної екологічної мережі.

Очікується прийняття Указу Президента України “Про створення національного природного парку “Гомільшанські ліси”. Створення національного природного парку “Гомільшанські ліси” дасть можливість не тільки розширити мережу природно-заповідного фонду області, але й на більш високому рівні забезпечити дотримання заповідного режиму та збереження біорізноманіття в Зміївському та Первомайському районах області. Крім того відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2002-2015р.” майбутній національний парк є основним елементом національної екологічної мережі, а саме Придонецького природного регіону загальнодержавного значення.

Для забезпечення додержання вимог природоохоронного законодавства щодо збереження територій і об’єктів природно-заповідного фонду в області постійно здійснюється контроль. У звітному році перевірені всі об’єкти загальнодержавного значення, всього здійснено 174 перевірки, складено 21 протокол, до адміністративної відповідальності притягнуто 19 осіб, накладено штрафів на суму 1887 грн., сплачено 1224 грн., два протоколи направлені до судових органів.

Основною проблемою при збереженні об’єктів природно-заповідного фонду є те, що в умовах зміни форми власності на землю місцева влада не завжди дотримується природоохоронного законодавства під час розпаювання земель, в результаті чого на паї роздаються зарезервовані для подальшого заповідання землі, внаслідок реформування сільськогосподарських підприємств деякі об’єкти залишаються без необхідної охорони, що створює умови для порушення та незабезпечення заповідного режиму, тому держуправлінням постійно ведеться робота щодо передачі заповідних територій і об’єктів новим землекористувачам та землевласникам з оформленням охоронних зобов’язань. Використання природних ресурсів та здійснення природоохоронних і господарських заходів у межах територій і об’єктів природно-заповідного фонду наведено в табл.2.8.1.

Історико-культурна спадщина області представлена парками - пам’ятками садово-паркового мистецтва: “Краснокутський”, “Шарівський”, “Наталіївський”, “Старомерчицький”, “Литвинівка” і дендрологічними парками – ХНАУ ім.В.В.Докучаєва загальнодержавного значення та дендропарком “Дружба” місцевого значення.

Зважаючи на те, що всі вищезазначені парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва потребують покращання стану, відновлення та реконструкції, щорічно виділяються кошти за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на їх збереження та забезпечення розвитку заповідної справи в області.

В 2002 році з цього фонду виділено 260 тис.грн., в тому числі - 45 тис.грн. на розробку 30 проектів створення майбутніх заповідних об’єктів, 45 тис.грн. на утримання парків пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Шарівський” та “Краснокутський”, 10 тис.грн. на проведення наукових досліджень з розробки лімітів на використання природних ресурсів у межах природно-заповідного фонду місцевого значення, 90 тис.грн. на утримання регіонального ландшафтного парку “Печенізьке поле” та реалізацію Міжрегіональної науково-практичної програми “Збереження степу та відтворення східно-європейської популяції дрохви в Україні”, 70 тис.грн. на продовження розробки програми раціонального використання та відтворення природних ресурсів Харківської області на період 2001-2010 роки. За рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на реконструкцію декоративного ставка зоологічного парку в 2002 році виділено 97 тис.грн.

На сьогодні в найкращому стані є парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Краснокутський”, на території якого розташовані унікальні старовинні печери і підвали - залишки Краснокутського Петропавлівського монастиря XVII сторіччя, поховання засновників цього парку І.Н. та І.І. Каразіних. В цьому парку зібрана багата колекція рослин, проводиться еколого-освітня робота з молоддю. В 2003 році передбачене виділення 30 тис. грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення робот з благоустрою та реконструкції парку.

“Старомерчицький” парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва загально-державного значення є найбільшим та найстарішим за походженням на території Харківської області. Ця садиба була заснована в першій половині ХVІІІст. Парк належить до найбільш цінних пам’яток архітектури не тільки в Харківській області і в усій Слобідській Україні, а й в Росії. Він вважається першим пейзажним парком. Але на сьогодні за недостатністю коштів парк - пам’ятка садово-паркового мистецтва знаходиться в незадовільному стані.

Значно покращився стан парку - пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Наталіївський”, який створено у 1884 році цукрозаводчиком Харитоненком.

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва “Шарівський” створений на початку ХІХст. відомим паркобудівником Куфальдом. В парку зростає до 70 рідкісних цінних дерев – представників флори Європи і Азії, Америки і Африки. Особлива цінність парку в тому, що він є зразком ландшафтно-паркового мистецтва з використанням пралісів. На території парку утворений архітектурний комплекс, до якого крім величезного палацу, виконаного у готичному стилі, входять оранжерея, фазанник, терасовані кам’яні східці, головна брама. Парк знаходяться в скрутному становищі і потребує реконструкції, санітарного догляду та відновлення. В 2003 році передбачено виділення 100 тис.грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на реалізацію проекту реконструкції та утримання парку - пам’ятки, аварійні ремонтні роботи терас парку.

Дендрологічний парк загальнодержавного значення Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва площею 22,8 га має колекцію рослин, представлену штучними насадженнями паркового типу із інтродукованих порід і порід місцевого походження. В колекції 895 таксонів дерев і кущів, 80 % із них – екзоти. На базі дендропарку проводиться значна науково-дослідна робота. Дендропарк є в зразковому стані.

Відповідно до Закону України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки” та постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001р. № 1603 “Про утворення Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі”, з метою координації діяльності місцевих органів виконавчої влади з питань формування національної екологічної мережі розпорядженням облдержадміністрації від 29.01.02р. № 33 в області утворена рада та затверджене положення про неї.

На першому організаційному засіданні ради був затверджений її персональний склад та розглянутий проект програми “Обласна екологічна мережа, як складова частина національної”. Рішенням обласної ради від 21.05.02р. на II сесії XXIV скликання програма була затверджена, на виконання якої в 2002 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища науковцями УкрНДІЕП були проведені наукові дослідження з розробки схеми формування екологічної мережі, загального земельного балансу по категоріях земель та земельним угіддям всіх адміністративних районів області, підготовлений картографічний матеріал, проведена оцінка сучасного стану збереження біологічного та ландшафтного різноманіття в області, надані наукові обґрунтування щодо створення обласної екологічної мережі, як єдиної територіальної системи природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні в межах Харківщини. Крім того, розроблені проекти створення 30 майбутніх заповідних територій, які увійдуть до складу обласної екологічної мережі. Фінансування цих заходів проведене за рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища.

На виконання першочергових заходів Програми формування національної екологічної мережі в області в 2003 році буде продовжена робота щодо розширення природно-заповідного фонду області та наукові дослідження. В результаті будуть розроблені 30 проектів створення майбутніх заповідних об’єктів, частина з яких увійде до обласної екологічної мережі, та проектів створення елементів екологічної мережі загальнодержавного значення, а саме Придонецького природного регіону, Галицько-Слобожанського та Сіверсько-Донецького природних коридорів, складений перелік водно-болотних угідь загальнодержавного та міжнародного значення.

ЗМІСТ